Понад 10 тисяч років собаки вважаються найкращими друзями людини. Проте останнім часом у давніх відносинах людини і собаки з‘явився новий штрих.
В університеті міста Сіетл у США дослідники працюють над тим, щоб з‘ясувати, чи рапаміцин – імунодепресант, який застосовується для того, щоб запобігти відторгненню органів під час трансплантації органів, – може продовжити життя собак.

“Тут йдеться не просто про продовження тривалості життя, а про поліпшення багатьох функцій організму. Рапаміцин зменшує імовірність захворювання раком, позитивно впливає на серцеву та імунну систему і навіть на коґнітивну функцію”, – розповідає Меттью Кіберлін, професор з університету Вашинґтона (Сіетл).

Рапаміцин (наукова назва – сиролімус) відкрив бразильський дослідник. Невдовзі він здобув підтвердження як медичний препарат і 1999 року його поставили на комерційну основу. Спочатку його використовували як антигрибковй препарат, згодом виявили, що він здатний продовжувати життя тварин (зокрема, собак) і може бути корисним під час лікування деяких видів раку.

“Він відкриває можливість значно ефективнішого підходу до зміцнення здоров‘я, аніж просте очікування, наступить чи не наступить хвороба”, – каже далі Меттью Кіберлін.

За словами вчених, якщо препарат виявиться ефективним для подовження життя собак, це дасть накове підґрунтя і для його подальшого використання як препарату, що сповільнює старішання людського організму.

“Одна з найдивовижніших речей, якщо йдеться про собак, – те, що в цього виду тварин – найбільше порід, аніж в будь-яких інших тварин на планеті. Ви можете поставити поруч собак розмаїтих порід – найбільшої і найменшої, проте навіть маля здатне впізнати, що в обох випадках йдеться про один і той самий вид тварин”.

Хай там що, завдяки собакам вчені мають ідеальний матеріал для досліджень ефективності рапаміцину в широкому спектрі генетичного розмаїття.