6 та 9 серпня 1945 року американці скинули дві бомби – “Малюк” та “Товстун” – над японськими містами Хіросіма та Нагасакі. В результаті вибухів та опромінення загинуло понад 200 тисяч людей.

“Хібакуша” – так у Японії називають вцілілих у атомних бомбуваннях та в результаті хвороб, спричинених радіацією.

Панові Сумітеру Танігучі було 16 років на мить бомбування Нагасакі. Він їхав на велосипеді коли стався вибух:

“Мене кинуло на землю і моя спина згоріла миттєво. Я відчував, як труситься земля, я подумав, що помру. Коли усе заспокоїлося, я усвідомив, що шкіра на моїй лівій руці, від плеча до кінчиків пальців, повністю злізла і звисала наче ганчірка. Я не відчував болю. Я поклав руку на спину і зрозумів, що сорочки на мені не було. Натомість щось чорне та слизьке вкривало мою руку. Мій велосипед був повністю зігнутий, наче цукерка”.

Через 70 років після катастрофи лікарні Червоного Хреста і далі доглядають десятки тисяч вцілілих “хібакуша”. Кожен день науковці виявляють нові зв